Анатомія жіночих статевих органів

Жіночі статеві органи (organagenitaliafeminina) ~

Жіноча статева система забезпечує: утворення статевих клітин та статевих гормонів, які створюють умови для розмноження. Окрім цього, вона забезпечує внутрішньоутробний розвиток плода і секрецію молока. До органів жіночої статевої системи належать внутрішні й зовнішні статеві органи та молочні залози.

Внутрішні статеві органи

Яєчник (оvarium)

Це жіноча статева залоза, парний орган, аналогічний чоловічому яєчку. Він має овальну форму, завдовжки 2,5 см. завширшки 1,5 см і завтовшки 1 см і міститься в порожнині малого таза на задній поверхні широкої зв’язки матки.

У яєчнику розрізняють дві поверхні:присередню та бічну; два краї: вільний (задній) та брижовий (передній), який називають воротами яєчника, через які входять судини та нерви; два кінці: трубний та матковий.

Яєчник має брижу, завдяки якій він по передньому краю прикріплюється до заднього листка широкої зв’язки матки, та дві зв’язки: власну зв’язку яєчника, яка йде від маткового кінця до дна матки, і зв’язку-підвішу вачяєчника.

Зовні яєчник вкритий кубічним епітелієм, під яким міститься білкова оболонка. Вона складається в основному з колагенових та еластичних волокон. Під нею розташовується кіркова речовина, яка оточує мозкову речовину у вигляді підкови. У ділянці воріт яєчника вона відсутня. Кіркова речовина складається зі строми (вона утворена сполучною тканиною, де відбувається утворення статевих гормонів) та паренхіми (у ній містяться фолікули, жовті та білуваті тіла тощо). Мозкова речовина складається з пухкої сполучної тканини, у якій містяться судини та нерви.

Яєчник виконує такі функції:

  • синтез жіночих статевих гормонів;
  • у яєчниках відбувається процес дозрівання фолікулів і продукція яйцеклітин;
  • упродовж перших місяців вагітності в яєчнику функціонує жовте тіло, що забезпечує нормальний перебіг триместру вагітності.

Матка (uterus, s. metra — грец.)

Непарний порожнистий орган, що за формою нагадуєгрушу, дещо сплощену у передньозадньому напрямку. Маса матки становить 50-100г, вона розташована в порожнині малого таза, спереду міститься сечовий міхур, позаду — пряма кишка.

Тіло матки відносно її шийки розміщене під кутом, який відкривається наперед, що позначається терміном anteflexio (вигин наперед). У ній розрізняють дві поверхні:міхурову й кишкову; два краї: правий і лівий; три частини: дно, тіло і шийку. Наймасивніша частина матки називається тілом, яке має порожнинну.

На повздовжньомурозрізі у фронтальній площині порожнина матки має форму трикутника. У верхніх кутах цього трикутника розміщені маткові отвори, а в нижньому — маткова порожнина переходить у канал шийки матки. Шийка матки має дві частини: піхвову танадпіхвову (піхвова частина шийки матки виступає в просвіт піхви, а надпіхвова — знаходиться вище від місця прикріплення шийки до стінок піхви).

Посередині шийки матки проходить канал шийки матки (цервікальний канал), довжина якого становить 2,5—3 см. Він закінчується зовнішнім отвором, який відкривається в піхву, отвір спереду та ззаду обмежений передньою та задньою губами. У жінок, що не народжували, отвір круглої форми, а в тих, що народжували, — у вигляді поперечної щілини.

Між тілом матки і шийкою міститься перешийок, завдовжки близько 1 см.

Стінка матки складається з трьох оболонок:

— внутрішньої — слизової (епdometriит) — складається в двох шарів: функціонального, в якому відбуваються циклічні зміни, пов’язані з менструальним циклом, і базального, що безпосередньо прилягає до середньої оболонки, за рахунок якого відновлюється функціональний шар. Поверхня слизової оболонки порожнини матки гладенька; у каналі шийки маткиє одна поздовжня складка та більш дрібні пальмоподібні складки, які відходять під гострим кутом поздовжньої;

  1. середньої —мязової (туотеtriит) — складається з трьох шарівнепосмугованої м’язової тканини з поздовжнього, циркулярного і внутрішнього поздовжнього;
  2. зовнішньої — серозної (реrimenriит) — утворена очеревиною, має брижу, між листками якої міститься жирова тканина;

Рухомість матки є однією з умов нормального перебігу вагітності, фізіологічного пологового акту, функціонуванні сечового міхура та прямої кишки, що зумовлено наявністю зв’язкового апарату матки:

  1. широкі зв’язки матки — це подвійні листки очеревени між якими міститьсяприматковаклітковина, де проходять кровоносні та лімфатичні судини й нерви;
  2. круглі зв’язки матки завдовжки 10-15 см. діаметром 3-5 мм ідуть від кутів матки до внутрішніх отворів пахвинних каналів;
  3. основні, або поперечні, зв’язки матки йдуть від нижнього відділу матки до стінок малого таза; до
  1. крижово-маткові зв’язки йдуть від задньої поверхні шийки матки, охоплюють з боків пряму кишку і прикріплюються до передньої поверхні крижів.

М язи тазового дна утворюють опорний апарат матки.

Функції матки:

  • упродовж вагітності є плодовмістилищем і створює оптимальні умови для розвитку плода;
  • у пологах виконує функцію зганяння плода;
  • протягом періоду статевої зрілості виконує менструальну функцію.

 

Менструальним цикл

Функціїжіночих статевих органів забезпечують сукупність ритмічних змін в організмі жінки, які мають назву менструального циклу. |

Упродовж менструального циклу відбуваються зміни в усьому організмі жінки, проте найбільш виражені вони в яєчниках і матці.

Яєчниковий цикл

Під впливом гонадотропних гормонів гіпофіза в яєчниках ритмічно, через 28 днів (допустимі межі відхилень від 21 до 35 днів), якщо не настала вагітність, відбувається ряд змін, які можна виділити в дві фази:

  • фаза (фолікулярна), протягом якої відбувається ріст і розвиток фолікула, його дозрівання. Цей період зазвичай триває 14 діб (при 28-денному циклі), 15 діб (при 30-денному). У процесі дозрівання фолікул росте, серед скупчення зернистих клітин з’являються порожнина, заповнені) рідиною, що містить естрогени. Діаметр дозрілого фолікула становить 10-12 мм. Дозрілий фолікул лопається, яйцеклітина виходить у черевну порожнину, і цей етап фолікулярної фази називається овуляцією.
  • фаза (лютеїнова) — на місці фолікула, що розірвався, утворюється» жовте тіло менструаг\ії, яке функціонує 14 днів за умов, якщо запліднення не відбулося і не настала вагітність. У жовтому тілі менструації відбувається ряд змін, воно атрофується і через 2-3тиж перетворюється на біле тіло. .

Якщо вагітність настала, утворюється жовте тіло вагітності, яке функціонує 10-12 тижнів і забезпечує нормальний перебіг вагітності. Жовте тіло виділяє гормон — прогестерон. На певній стадії вагітності функцію жовтого тіла на себе бере плацента.

Матковий цикл

У слизовій оболонці матки відповідно до яєчникового циклу відбуваються циклічні зміни, які проходять 4 фази:

1.Фаза десквамації — триває з 1-го до 2-5-го дня циклу. У цій фазі відбувається відшарування функціонального шару + ендометрія, слизова оболонка разом із вмістом маткових залоз і кров’ю виходить назовні. Це явище носить назву менструації.

2.Фаза регенерації — характеризується відновленням слизової оболонки, яке закінчується до 6-7-го дня циклу.

3.Фаза проліферації — триває з 7-го до 14-го дня циклу, відбувається розростання строми та ріст залоз слизової оболонки.

4.Фаза секреції — під впливом гормонів жовтого тіла залози слизової оболонки матки збільшуються, їхня порожнина розширюється і вони починають виділяти секрет.

Маткова труба (tubauterina) ,

Вона парна, має форму трубки завдовжки 10-1 5 см,ширинатруб у різних місцях неоднакова. Маткові труби містяться в порожнині малого таза, у них розрізняють наступні частини:маткову, що проходить крізь товщу матки;перешийок — найвужча (2-3 мм) частина труби; ампулу — найширша частина, на яку припадає майже половина довжини всієї маткової труби; лійку, яка має численні тонкі вирости, що називаються торочками. Одна з торочок найдовша і прикріплюється до трубного кінця яєчника.

Маткова труба має два отвори: черевний (відкривається в порожнину очеревини) та матковий (відкривається в матку отвором діаметром 1 мм).

Стінка маткової труби має три оболонки:

  • внутрішню слизову, для якої характерна наявність поздовжніх складок, добре виражена підслизова основа, де містяться залози, вистелена війчастим епітелієм;
  • середню м’язову — складається з двох шарів м’язових волокон (внутрішнього, циркулярного, та зовнішнього, поздовжнього);
  • зовнішню серозну, яка утворена очеревиною і має брижу.

Функції маткових труб:

  • проведення яйцеклітини в матку;
  • місце запліднення.

Піхва (vagina, s. colpos — грец.)

Має форму трубки завдовжки 8-10 см, розташовується в порожнині малого таза; позаду від неї міститься пряма кишка, спереду — сечівник.

Піхва має дві стінки:передню та задню, які легко розтягуються у довжину та ширину; два кінці: верхній, який відкривається отвором, що сполучає піхву з каналом шийки матки, та нижній, який відкривається у присінок піхви. У дівчат у цьому місці по краях розміщена складка слизовоїоболонки, здебільшого пів місяцевої форми — дівоча перетинка (hemen). При першому зляганні ця перетинка надривається, що супроводжується незначною кровотечею, після цього утворюються невеличкі, короткі рубцеві сосочки дівочої перетинки.

Піхвова частина шийки матки дещо виступає у просвіт піхви, внаслідок цього між ними утворюється заглибина,- склепіння піхви: переднє, заднє і бічні.

Стінка піхви має наступні оболонки:

  • внутрішню слизову — утворена багатошаровим плоским епітелієм, вона не містить залоз,вміст піхви утворюється за рахунок пропотівання рідини з лімфатичних та кровоносних судин, а також слизу залоз шийки матки. У здорової жінки в піхві міститься невелика кількість вмісту білуватого кольору. На стінках піхви, особливо в нижньому відділі розміщені досить високі поперечні складки слизової оболонки — піхвові зморшки, які в жінок, що багато народжували, згла­джуються. По серединній лінії передньої та задньої стінок піхви містяться поздовжні валики — стовпи зморшок;
  • середню м’язову — складається з двох шарів: внутрішнього циркулярного, та зовнішнього, поздовжнього;
  • зовнішню серозну оболонку, вкриває лише верхній відділ задньої стінки піхви, а далі піхва покрита адвентицією.

Функції піхви:

  • участь у здійсненні статевої функції жінки та процесі запліднення;
  • починаючи з періоду статевого дозрівання через неї назовні виводиться менструальна

кров;

  • під час пологів утворює пологовий канал;
  • бар’єрна функція: процес самоочищення піхви перешкоджає потраплянню в матку патогенних мікроорганізмів.

Зовнішні жіночі статеві органи

  1. Лобковий горб — це підвищення, утворене жировою клітковиною, міститься спереду від лобкового симфізу, у дорослих вкрите волоссям.
  2. Великі статеві (соромітні) губи – дві поздовжні складки шкіри, що оточують з боків статеву щілину, вони містять багату на жир сполучну тканину. У товщі задньої третини статевих губ містяться великі присінкові (бартолінові) залоги, які виділяють секрет при статевому збудженні, зволожуючи вхід у піхву. ^
  3. Малі статеві (соромітні) губи — поздовжні складки шкіри, розміщені паралельно до великих, дуже подібні до слизової оболонки, містять сальні малі присінкові залози. Малі статеві губи обмежують присінок піхви, де відкриваються отвір піхви, протоки присінкових залоз тазовнішній отвір сечівника.
  4. Клітор — невелике конусоподібне випинання, що утворене двома печеристими тілами (аналог печеристих тіл статевого члена), має довжину 2,5-3 см і складається з головки, тіла,ніжок. Завдяки великій кількості нервових закінчень, які містяться в кліторі й статевих губах, вони є у жінки органами статевого чуття.

Жіноча молочна залоза (mamma)

За своїм походженням це видозмінена потова залоза, але у функціональному відношенні тісно пов’язана із статевою системою жінки. Це парний орган, який нагадує за формою півкулю, розташований на рівні ІІІ—VI ребер. На молочній залозі є невеликий виступ — грудний сосок, навколо якого знаходиться ділянка пігментованої шкіри — ореола. Залоза складається з 15-20 розташованих по радіусу залозистих часток, між ними розташовані прошарки сполучної тканини.

Кожна частка в свою чергускладається із численних часточок меншого розміру з їхніми вивідними проотоками, які маютьназвумолочних проток, що спрямовані до грудного соска, утворюючи розширення (молочні пазухи), і відкриваються 8-15 отворами на його вершині. Форма та величина залози індивідуальноїваріюють і змінюються з віком та під час вагітності. Найбільшого розміру молочна залоза досягаєв період вагітності та годування дитини. У молочній залозі відбуваються періодичні зміни(розростання залозистого епітелію), що пов’язано з овуляцією в яєчниках.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *